Відносини України-НАТО

НАТО-організація північноатлантичного договору-4 квітня 1949 року. Членами НАТО є 26 держав Європи Північної Америки. Штаб-квартира організації розташована в Брюсселі( Бельгія).

Перші контакти встановлені восени 1991 р. Перший візит Генерального секретаря НАТО М. Вернера до Києва - 22-23 лютого 1992 р. Перший візит Президента України ( Л. Кравчука) до штаб - квартири НАТО- 8 липня 1992 р.

Основні етапи розвитку відносин .

Березень 1992 р. Україна стала членом Ради Північноатлантичного співробітництва (РПАС).

8 лютого 1994 р. Україна підписала Рамковий документ програми «Партнерство заради миру». В результаті, підрозділи Збройних Сил України отримали можливість брати участь у спільних з країнами-членами та партнерами НАТО військових навчаннях.

14 вересня 1995 р . Прийнято сп і льну заяву України і НАТО щодо започаткування «розширених і поглиблених» відносин, які наприкінці 1996 року дійшли у своїй еволюції до особливих та ефективних», заклавши основи для початку 20 березня 1997 року офіційних відносин особливого партнерства між Україною та НАТО.

30 травня 1997р. Україна стає спів засновницею та учасником наступниці РПАС-Ради євроатлантичного партнерства, до якої входять 23 держави-партнери.

9 липня 1997р. Україна та НАТО підписують Хартію про особливе партнерство. Створюється унікальний орган координації співпраці, в рамках якої діють спільні робочі групи з питань воєнної реформи, озброєнь, економічної безпеки, планування на випадок надзвичайних ситуацій, з питань науки і захисту довкілля.

22 листопода 2002р. на засіданні КУН у Празі було схвалено План дій Україна-НАТО, в рамках якого реалізуються щорічні Цільові плани Україна-НАТО.

21 квітня 2005 р. на засіданні КУН у Вільнюсі започатковано Інтенсифікований діалог з НАТО з питань набуття членства та відповідних реформ.

22 жовтня Президент В. Ющенко на відкритті засідання Ради міністрів оборони країн Північно-Східної Європи у Києві підтвердив незмінність курсу України на членство у НАТО та ЄС і закликав європейських партнерів підтримати нашу державу у її прагненні приєднатись до Плану дій щодо членства.

18 січня 2008 р. Міністр закордонних справ В.Огризко передав Генеральному секретарю НАТО Яапу де Хооп Схеферу листа за підписами Президента, Голови Верховної Ради та Прем'єр- міністра України, в якому висловлюється спільна позиція щодо необхідності та готовності України приєднатися до ПДЧ в ході самміту Організації в Бухаресті.

29 січня 2008 р. Прем'єр - міністр України Ю. Тимошенко провела зустріч Генеральним секретарем НАТО Я. Схеффером, що відбулася у штаб-квартирі НАТО.

Індивідуальна програма партнерства між Україною та НАТО

В рамках програми « Партнерства заради миру » Україна бере участь у реалізації Робочої Програми Євроатлантичного Партнерства і складається із заходів міжнародного співробітництва(навчальних курсів, семінарів,конференцій, робочих зустрічей, експертних засідань).

Протягом 2007 року МЗС України забезпечило координацію участі міністерств та відомств України у заходах міжнародного співробітництва. Із 334 заходів у рамках ІПП-2007 взяли участь у 275 заходах.

Співпраця у галузі науки

Україна посідає друге місце серед країн-партнерів за інтенсивністю співробітництва у рамках програми НАТО «Безпека через науку», який належить Комітету НАТО з науки заради миру та безпеки, зокрема, за кількістю проектів та гарантій на їх реалізацію.У 2002р. у програмі взяли участь майже 400 українських учених. Україна отримала близько 200 наукових стипендій і грантів.41 грант надано на здійснення прикладних досліджень у сферах мікрохірургії та біотехнологій, ядерної фізики та гідрології, захисту довкілля та створення водочисних споруд.На науку в Україні виділяється майже 10 відсотків коштів у рамках цивільного бюджету НАТО.НАТО спрямувало 500 тисяч євро на інформатизацію українських університетів.Загалом, за підтримки НАТО збудовано волоконно-оптичні науково-освітні мережі «УРАН» в 16-ти вищих навчальних закладах України.

Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут» отримав грант НАТО на 200 тисяч євро у 2006 році для закупівлі додаткового обладнання.Група вчених харківського інституту монокристалів створила технологію виробництва прозорої тонкої броні, здатної витримати улучення бронебійної кулі зі снайперської гвинтівки.

Співпраця у сфері реагування на наслідки надзвичайних ситуацій

У рамках планування на випадок надзвичайних ситуацій між Україною та НАТО створені передумови для розвитку ряду перспективних проектів, серед яких- започаткування практичної роботи з прогнозування та попередження ядерних катастроф природного та техногенного характеру тощо, а також для участі у спільних навчаннях, тренуваннях.Україна представлена на різноманітних заходах НАТО, пов'язаних з покращенням підготовленості національних структур до реагування на надзвичайні ситуації.

Допомога Україні була надана в 1995р. під час аварії на очисних спорудах м. Харкова, в 1997р. у првоведенні пошуково-рятувальних робіт на місці катастрофи українського літака Як-42 в Греції, у 1998 і 2001рр.- у подоланні наслідків повеней у Закарпатті.

План дій щодо членства(ПДЧ )

Це програма НАТО з надання консультацій, допомоги та практичної підтримки,що враховує індивідуальні потреби держав, які задекларували прагнення вступити до Альянсу. ПДЧ був введений в дію в квітні 1999р. під час Вашингтонського самміту НАТО для надання допомоги країнам-претендентам у питанні підготовки до можливого вступу до НАТО. Цей процес багато в чому ґрунтується на досвіді, набутому внаслідок приєднання до Альянсу в 1999р. в рамках першого раунду розширення після завершення холодної війни.

Одним із основних елементів ПДЧ була розробка країнами-претендентами індивідуальних щорічних національних програм стосовно підготовки до можливого членства, які охоплювали політичні, економічні, оборонні, ресурсні, без пекові та правові аспекти. Завдяки системі зворотного зв'язку країни-учасниці ПДЧ мали змогу отримувати відверті конкретизовані відгуки щодо оцінки виконання ними цих програм з боку Альянсу. Передбачалося, зокрема, надання політичних та технічних консультацій, проведення щорічних засідань за участю усіх країн НАТО та окремих держав-кандидатів на рівні Північноатлантичної ради для підбиття підсумків роботи.

Протягом цього процесу сім нових країн-членів здійснили широкомасштабну програму складних реформ у багатьох різних галузях. Втілюючи реформи у життя, ці країни разом із іншими державами-партнерами НАТО долучилися до багатьох операцій Альянсу, зокрема, взяли участь у миротворчих місіях під проводом НАТО на Балканах та в Афганістані.

Хоча участь у ПДЧ значною мірою сприяє підготовці до вступу до НАТО, вона не є гарантією майбутнього членства. Втім, сім країн, які приєдналися до Альянсу 29 березня 2004року, мали істотну користь від цієї програми, так само, як і нинішні країни-претенденти.